Традиція масонства – погляд

Традиція масонства – то є спадок єгипетської цивілізації, а саме касти єгипетських жерців і фараонів, які, мабуть, отримали знання від більш древніх наших предків, то зміст посвяти має бути досить алегоричним і повторювати в символах важливу ситуацію для будь-якої людини. Найголовніші події в житті людини – то смерть і народження – на цьому акцентовані більшість релігійних вірувань і вчень, але є ще визначна подія, про яку деякі люди інтуїтивно здогадуються, але навряд чи можуть із впевненістю говорити. Це наш досвід між життями, коли Душа людини (її енергетична субстанція) залишає фізичне тіло і перебуває в стані, про який йдеться як про Інший Світ. Рідновіри називають його Луками Сварожими….Наразі є багато свідчень про той стан і написано достатньо книг і все є досить обговорюваним, але все ж таки можна про нього лише говорити на рівні гіпотез.

Деякий час тому до мене потрапили книжки Майкла Ньютона, в якій досить ретельно подані записи сеансів регресивної гіпнотерапії великої кількості пацієнтів, просто цікавих людей, які схотіли отримати досвід перебування в стані життя між життям. Багатьом з клієнтів пана Майкла після проведених сеансів стало ще цікавіше жити тому, що вони усвідомили своє призначення в житті та зрозуміли з ким з їх родини, друзів, колег по роботі вони проживають разом вже багато втілень і мають отримувати один від одного безцінний досвід, за яким саме вони народжуються і народжуються  вже десятки, сотні і тисячі разів….

Тепер по суті: коли Душа людини більше не перебуває в фізичному тілі у неї з’являється можливість повернутись до Простору Душ, де вона буде знаходитись до наступного народження. Чому саме можливість – не всі бажають чи в стані одразу ж повернутись до своєї  Небесної домівки. По дорозі (всім відомі розповіді про тунелі з яскравого світла…..) Душу зустрічає Провідник, Ангел, родич чи близький друг, якого вже немає на Землі, чи хтось іще важливий в житті людини, що вже стала енергією. Потім Душа перебуває в стані пригадування життєвих подій, їй, як би, нагадують минулі події та аналізують помилки, з любов’ю запитують про враження та набутий досвід від життя, що минуло, ця стадія може проходити по різному – Душа може тільки відчувати запитуючих чи неясно їх бачити. Наступна фаза – перебування на самоті для усвідомлення набутого досвіду, де Душа аналізує все, що з нею відбулось. Потім Душа проходить очищення від набутих в земному втіленні пошкоджень, її гармонізують і доводять до повного розуміння всіх подій, що відбулись. Якщо Вищі сутності будуть задоволені процесом адаптації Душі до нового стану – вона допускається до своєї команди близьких душ, які радо вітають її повернення.

Саме така послідовність відбувається і при масонській посвяті. Кандидата із зав’язаними очима приводять в зал зібрання Ложі, де відбувається співбесіда під пов’язкою – кандидату ставлять запитання, з’ясовуючи стан його усвідомлення життя, потім члени Ложі обговорюють кандидатуру і вирішують можливість прийняття кандидатом посвяти. Профан, в цей час перебуває на самоті і розмірковує про все, що з ним трапилось….. Причому, як я розумію, кімнату роздумів потрібно робити якомога із страшнішими та вразливішими атрибутами, які будуть стимулювати уяву неофіта. Так, наприклад, мене достатньо розвеселили розповіді в московських кіно-страшилках про президентів Америки, що для вступу в Ложу «Череп і кістки», ночували в домовині з трупом і голими бігали навколо будівлі, яка вважається осередком масонів і майже «нечистої Сили»…. Страшно і дивно тільки профанам, більш досвідчені розуміють, що саме шокуючі речі закарбовуються в людині і стають сходинками для переходу на інший рівень. Масонська посвята є саме початком такої драбини, ступаючи на неї кандидат має змінитися і сприйняти інші погляди на наш Світ, тому він проходить символічні випробування, що з’єднують його із стихіями і трансформують його природу. Якщо всі випробування здійснені, обітниця принесена – у славному масонському Братстві народжується новий учень і Вельмишановний Майстер, брати і сестри щиро вітають його  появу.

Оскільки в стані життя між життям, тобто в стані Душі, людина не сприймає  себе конкретно жінкою чи чоловіком, тобто всі Душі себе сприймають як енергії з певним набором якостей не розділяючись по статі (тому що ми втілюємось то жінкою, то чоловіком, в залежності від потреби набувати певний досвід) це може стати аргументом, що пояснює гендерну політику регулярних масонських Лож – вони чомусь впевнені в «чоловічості» Душі. Але ж потрібно брати до уваги, що за даним Майкла Ньютона, саме «молоді», тобто нерозвинені Душі втілюються однією статтю. Коли Душа набуває певного досвіду – вона починає більш активно досліджувати Світ і втілюється то чоловіком то жінкою.  Тому схильність до одностатевих відносин в будь яких галузях життя має вказувати, що Душі на «ранніх стадіях навчання». Цей факт абсолютно не свідчить проти чи за щось – просто так є.

Досить цікавим доповненням можуть стати слова про Ісуса Христа з Євангелія  від Філіпа: «Отець створив Сина, але Син не може створити Сина. Тому, що Той, хто був так створений (породжений), не може створювати (породжувати). Син отримує собі братів, але не синів……..» хоча «Досконалі можуть зачинатися від поцілунку. Тому ми цілуємо один одного, зачинаючись від благодаті, яка є в кожному» -Ісус прийшов збирати свою команду, що відстала в розвитку, а все, що потім трапилось – велична Божественна гра – Ліла – це є вільне моє трактування))).

Ось такі, мабуть, дивні аналогії мені захотілось навести через рік моєї посвяти в Орден Мемфіса-Міцраєма. Дуже дякую всім Братам і Сестрам та Вельмишановному Майстру за те, що Ви є!

Сестра О.М.

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

  

  

  

*

code