Однією з найважливіших когнітивних здібностей для кожного масона є здібність оперувати символами. Масонство відкриває людині свої специфічні, та водночас універсальні істини приховані в алегоріях та ілюстровані символами. На мою думку, однією з причин того, що до більшості масонських Лож допускають лише кандидатів маючих віру у Єдиного Творця та безсмертя людської душі, є насамперед те, що саме ці здібності має людина віруюча. До того ж в повному обсязі. Хоча тут виникає серйозне питання що таке віра. І це окрема довга тема.

Незважаючи на те що масонство як таке не є релігією у звичному багатьом розумінні або релігійною організацією. Багато хто помиляється на цей рахунок. Масонство – це не релігійна організація. Тісна взаємодія масонства з релігійним феноменом як таким, зовсім не робить масонство релігією. І це треба дуже чітко усвідомлювати.

В масонстві, насправді, нема значення як саме людина сприймає Першопричину, Творця. Навіть не обов’язковим є використання релігійної категорії “Бог”. Допустимі й інші поняття. Це може бути, наприклад, й філософська категорія “Абсолют” тощо.

Для людини здатної бачити у дереві ліс, стає зрозумілим, що тут важлива не релігія як така і не якась її конкретна концепція. Чому? Тому що важливішим для масонської гносеології є те що лежить поза релігійністю.

В даному контексті саме здібність вірити має велике значення. Не зміст віри, а здібність вірити. Ніяк не вийде в людини, котра не має ані розуму, ані уяви, ані віри, складати пазли з, хоча й досяжних, але неусвідомлених елементів. А тим більше, така людина завдяки відсутності цих здібностей не може генерувати нове. Вона може лише тупо користуватись тим що має. А повинна бути спроможною з даних їй символічних форм створювати нові форми та переходити завдяки цьому на осягнення інших рівнів та форм буття.

Уява дає можливість бачити далі, ніж то дозволяють фізичні очі. Віра дає чути тихіше, ніж то дозволяє фізичний слух.

А завдяки уяві людина може Грати. Лише тонка гра дає можливість пов’язати видиме з невидимим та зробити Перехід.

Це зараз я говорю лише про одну з граней. Іншою гранню є розум. Він повинен стати чистим та максимально розвиненим. Вся перцепція, тобто — чуттєве сприйняття зовнішніх предметів людиною має бути максимально розвиненим. І потім епістемологія на шляху відкриває наступні двері гнозісу. Енантіодромія інтелектуального та чуттєвого, логіки та емоцій, розуму та серця. Символ завжди поєднує в собі чуттєве та інтелектуальне, він в своїй формі втілює це єднання. Таким чином вільний муляр через переживання, проживания символу в ініціатичних ступенях стимулює в собі різносторонній розвиток, ведучий до цілісності. В решті решт, масон стає тим цілим, що, образно кажучи, є більше ніж “сума його частин”.